Adjektivets former
[Форми прикметників]У норвезькій мові прикметник узгоджується з іменником або займенником, який він описує. Більшість прикметників мають три форми: чоловічий/жіночий рід, середній рід та множину. Прикметники також відмінюються в неозначеній та означеній формах.
1. Неозначена форма перед іменником
Прикметник приймає такі форми, коли він стоїть перед іменником у неозначеній формі:
| Чоловічий рід (en) | Жіночий рід (ei) | Середній рід (et) | Множина (flere) |
|---|---|---|---|
en rask hundшвидкий собака | ei rask jenteшвидка дівчина | et raskt togшвидкий потяг | raske bilerшвидкі машини |
en fin genserгарний светр | ei fin jakkeгарна куртка | et fint husгарний будинок | fine kakerсмачні/гарні тістечка |
en varm koppтепла чашка | ei varm lueтепла шапка | et varmt romтепла кімната | varme dagerтеплі дні |
2. Прикметник після іменника (з дієсловами være / bli)
Іноді прикметник стоїть після іменника (як частина присудка), особливо з дієсловами 'å være' (бути) або 'å bli' (ставати). Іменник може бути в означеній чи неозначеній формі, але прикметник завжди узгоджується за правилами неозначеного стану:
| Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | Множина |
|---|---|---|---|
En katt er rask.Кіт швидкий. | Ei jente er snill.Дівчина добра. | Et tog er raskt.Потяг швидкий. | To hester er sterke.Двоє коней сильні. |
Katten er rask.(Цей) кіт швидкий. | Jenta er snill.(Ця) дівчина добра. | Toget er raskt.(Цей) потяг швидкий. | Hestene er sterke.(Ці) коні сильні. |
Bilen blir ren.Машина стає чистою. | Jakka blir tørr.Куртка стає сухою. | Huset blir fint.Будинок стає гарним. | Dagene blir lyse.Дні стають світлими. |
Особливе правило: Середній рід при описі смаку, їжі та загальної думки (Sjokolade er godt)
Коли ми описуємо смак, їжу/напої або загальне судження з дієсловами 'å være' чи 'å bli', прикметник зазвичай вживається у формі середнього роду (-t), навіть якщо іменник чоловічого або жіночого роду. Це відбувається тому, що підтекстом є певна дія (інфінітив): «[Їсти] шоколад — це смачно»:
| Конкретний предмет (звичайне узгодження) | Загальний смак / судження (середній рід) | Підтекст (дія) |
|---|---|---|
Sjokoladen er god.Цей шоколад смачний. | Sjokolade er godt.Шоколад — це смачно. | Å spise sjokolade er godt.Їсти шоколад — це смачно. |
Fisken er fersk og god.Ця риба свіжа та смачна. | Fisk er sunt.Риба — це корисно. | Å spise fisk er sunt.Їсти рибу корисно. |
Kaka er søt.Цей торт солодкий. | Kake er usunt.Торти — це некорисно. | Å spise kake er usunt.Їсти торт некорисно. |
Jusen er kald.Цей сік холодний. | Jus er godt og sunt.Сік — це смачно і корисно. | Å drikke jus er sunt.Пити сік корисно. |
Frukten er moden.Цей фрукт стиглий. | Frukt er dyrt.Фрукти — це дорого. | Å kjøpe frukt er dyrt.Купувати фрукти дорого. |
3. Особливі правила в неозначеній формі
Є кілька категорій прикметників, які мають специфічні правила в неозначеному стані. Це не винятки, а закономірні фонетичні правила для великих груп слів:
Прикметники на –el, –er та –en випадають голосну -e- у множині (контракція):
Короткі прикметники на голосну отримують –tt у середньому роді:
Прикметники на –ig НЕ отримують –t у середньому роді:
Прикметники на приголосний + t не додають додаткову –t у середньому роді:
Прикметники на –e мають однакову форму в усіх родах і числах:
Назви національностей на –sk та багатоскладові слова на –sk не додають –t у середньому роді:
4. Неправильні прикметники (bra, glad, liten)
Ці прикметники є винятками та мають особливі форми, які слід запам'ятати:
| Слово | Чоловічий (en) | Жіночий (ei) | Середній (et) | Множина (flere) |
|---|---|---|---|---|
bra | en bra filmхороший фільм | ei bra bokхороша книга | et bra forslagхороша пропозиція | bra filmerхороші фільми |
glad | en glad guttрадісний хлопець | ei glad jenteрадісна дівчина | et glad barnрадісна дитина | glade barnрадісні діти |
liten | en liten hundмаленький собака | ei lita jenteмаленька дівчинка | et lite husмаленький будинок | små hunderмаленькі собаки |
5. Означена форма
Прикметник обов'язково супроводжується означеним артиклем (den/det/de), коли стоїть перед іменником в означеній формі. Рід і число іменника визначають вибір артикля. Прикметник у цьому випадку завжди отримує закінчення -e:
| Рід / Число | Конструкція з означеним артиклем |
|---|---|
MaskulinЧоловічий рід | den fine bilen (den + adjektiv(-e) + -en)гарна машина (означена) |
FemininЖіночий рід | den fine jakka (den + adjektiv(-e) + -a)гарна куртка (означена) |
NøytrumСередній рід | det fine huset (det + adjektiv(-e) + -et)гарний будинок (означений) |
PluralМножина | de fine bilene (de + adjektiv(-e) + -ene)гарні машини (означені) |
6. Прикметник із присвійним займенником
Присвійний займенник у норвезькій мові може стояти як після іменника, так і перед ним. Від цього залежить форма конструкції прикметника:
1. Коли присвійний займенник стоїть після іменника (найчастіший розмовний варіант):
Іменник стоїть в означеній формі, тому прикметник також стоїть в означеній формі та має артикль:
2. Коли займенник стоїть перед іменником (формальніший стиль):
Прикметник стоїть між ними у формі на -e, але БЕЗ артикля den/det/de: