adjektivA1
Uregelmessige adjektiv
[Неправильні прикметники]Повний довідник неправильних та незмінних прикметників: відмінювання слів «liten», «annen», прикметники без закінчень та винятки у ступенях порівняння.
1. Відмінювання прикметника «liten» (маленький)
Прикметник 'liten' — найпоширеніший виняток у норвезькій мові. Він повністю змінює корінь у жіночому та середньому роді, означеній формі та множині:
Форма / Рід
Hankjønn (Maskulin)(Чоловічий рід (en))
Неозначена форма
en liten hund(маленький собака)
Означена форма
den lille hunden((цей) маленький собака)
Форма / Рід
Hunkjønn (Feminin)(Жіночий рід (ei))
Неозначена форма
ei lita jente(маленька дівчинка)
Означена форма
den lille jenta((ця) маленька дівчинка)
Форма / Рід
Intetkjønn (Nøytrum)(Середній рід (et))
Неозначена форма
et lite hus(маленький будинок)
Означена форма
det lille huset((цей) маленький будинок)
Форма / Рід
Flertall (Plural)(Множина (flere))
Неозначена форма
små hunder(маленькі собаки)
Означена форма
de små hundene((ці) маленькі собаки)
| Форма / Рід | Неозначена форма | Означена форма |
|---|---|---|
Hankjønn (Maskulin)Чоловічий рід (en) | en liten hundмаленький собака | den lille hunden(цей) маленький собака |
Hunkjønn (Feminin)Жіночий рід (ei) | ei lita jenteмаленька дівчинка | den lille jenta(ця) маленька дівчинка |
Intetkjønn (Nøytrum)Середній рід (et) | et lite husмаленький будинок | det lille huset(цей) маленький будинок |
Flertall (Plural)Множина (flere) | små hunderмаленькі собаки | de små hundene(ці) маленькі собаки |
В означеній формі однини для ВСІХ родів використовується форма 'lille' (den lille gutten, den lille jenta, det lille huset). У множині завжди використовується корінь 'små' (små barn, de små barna).
2. Відмінювання слова «annen» (інший / другий)
Слово 'annen' вживається як прикметник і має власні форми для чоловічого, середнього роду та множини:
Рід / Число
Hankjønn / Hunkjønn(Чоловічий / Жіночий рід)
Неозначена форма
en annen dag(інший день)
Означена форма
den andre dagen(інший / другий день)
Рід / Число
Intetkjønn (et)(Середній рід)
Неозначена форма
et annet sted(інше місце)
Означена форма
det andre stedet(інше / друге місце)
Рід / Число
Flertall (flere)(Множина)
Неозначена форма
andre mennesker(інші люди)
Означена форма
de andre menneskene(інші / решта людей)
| Рід / Число | Неозначена форма | Означена форма |
|---|---|---|
Hankjønn / HunkjønnЧоловічий / Жіночий рід | en annen dagінший день | den andre dagenінший / другий день |
Intetkjønn (et)Середній рід | et annet stedінше місце | det andre stedetінше / друге місце |
Flertall (flere)Множина | andre menneskerінші люди | de andre menneskeneінші / решта людей |
3. Незмінні прикметники (ніколи не змінюють закінчень)
Деякі норвезькі прикметники ніколи не змінюються — вони не додають ні -t у середньому роді, ні -e у множині та означеній формі:
Група / Тип
Adjektiv på -a (farger)(Слова на -a (кольори))
Приклади слів
rosa, lilla, ekstra, bra(рожевий, фіолетовий, додатковий, хороший)
Приклад у реченні
et rosa hus / rosa biler(рожевий будинок / рожеві авто)
Група / Тип
Adjektiv på -e(Слова на -e)
Приклади слів
stille, moderne, øde, sakte(тихий, сучасний, безлюдний, повільний)
Приклад у реченні
et moderne kjøkken / moderne byer(сучасна кухня / сучасні міста)
Група / Тип
Adjektiv på -s(Слова на -s)
Приклади слів
gratis, stakkars, felles, forgjeves(безкоштовний, бідолашний, спільний, марний)
Приклад у реченні
en gratis avis / to gratis kaffe(безкоштовна газета / дві безкоштовні кави)
| Група / Тип | Приклади слів | Приклад у реченні |
|---|---|---|
Adjektiv på -a (farger)Слова на -a (кольори) | rosa, lilla, ekstra, braрожевий, фіолетовий, додатковий, хороший | et rosa hus / rosa bilerрожевий будинок / рожеві авто |
Adjektiv på -eСлова на -e | stille, moderne, øde, sakteтихий, сучасний, безлюдний, повільний | et moderne kjøkken / moderne byerсучасна кухня / сучасні міста |
Adjektiv på -sСлова на -s | gratis, stakkars, felles, forgjevesбезкоштовний, бідолашний, спільний, марний | en gratis avis / to gratis kaffeбезкоштовна газета / дві безкоштовні кави |
4. Неправильні ступені порівняння (Повний список)
Ці прикметники утворюють вищий та найвищий ступені не за загальними правилами (змінюють кореневу голосну або основу):
Звичайний ступінь
god / bra(хороший)
Вищий ступінь
bedre(кращий)
Найвищий ступінь
best(найкращий)
Звичайний ступінь
dårlig / vond(поганий)
Вищий ступінь
verre(гірший)
Найвищий ступінь
verst(найгірший)
Звичайний ступінь
stor(великий)
Вищий ступінь
større(більший)
Найвищий ступінь
størst(найбільший)
Звичайний ступінь
liten(маленький)
Вищий ступінь
mindre(менший)
Найвищий ступінь
minst(найменший)
Звичайний ступінь
gammel(старий)
Вищий ступінь
eldre(старший)
Найвищий ступінь
eldst(найстарший)
Звичайний ступінь
ung(молодий)
Вищий ступінь
yngre(молодший)
Найвищий ступінь
yngst(наймолодший)
Звичайний ступінь
tung(важкий)
Вищий ступінь
tyngre(важчий)
Найвищий ступінь
tyngst(найважчий)
Звичайний ступінь
lang(довгий)
Вищий ступінь
lengre(довший)
Найвищий ступінь
lengst(найдовший)
Звичайний ступінь
mange(багато (обчислювальні))
Вищий ступінь
flere(більше)
Найвищий ступінь
flest(найбільше)
Звичайний ступінь
mye(багато (необчислювальні))
Вищий ступінь
mer(більше)
Найвищий ступінь
mest(найбільше)
Звичайний ступінь
få(мало (обчислювальні))
Вищий ступінь
færre(менше)
Найвищий ступінь
færrest(найменше)
Звичайний ступінь
nær(близький)
Вищий ступінь
nærmere(ближчий)
Найвищий ступінь
nærmest(найближчий)
| Звичайний ступінь | Вищий ступінь | Найвищий ступінь |
|---|---|---|
god / braхороший | bedreкращий | bestнайкращий |
dårlig / vondпоганий | verreгірший | verstнайгірший |
storвеликий | størreбільший | størstнайбільший |
litenмаленький | mindreменший | minstнайменший |
gammelстарий | eldreстарший | eldstнайстарший |
ungмолодий | yngreмолодший | yngstнаймолодший |
tungважкий | tyngreважчий | tyngstнайважчий |
langдовгий | lengreдовший | lengstнайдовший |
mangeбагато (обчислювальні) | flereбільше | flestнайбільше |
myeбагато (необчислювальні) | merбільше | mestнайбільше |
fåмало (обчислювальні) | færreменше | færrestнайменше |
nærблизький | nærmereближчий | nærmestнайближчий |