Det norske alfabetet og spesielle bokstaver
[Норвезький алфавіт та особливі літери (Æ, Ø, Å)]Норвезький алфавіт містить 29 літер: 26 стандартних латинських плюс три унікальні скандинавські голосні Æ, Ø та Å. У норвезькій мові 9 голосних звуків і низка важливих німих літер (d, t, g, h).
1. 29 літер норвезького алфавіту та їх вимова
Норвезька мова використовує латинський алфавіт з трьома додатковими голосними в кінці: Æ, Ø та Å. Літери C, Q, W, X та Z зустрічаються майже виключно в запозичених словах.
| Літера | Назва літери | Звук / Транскрипція | Приклад слова (переклад) |
|---|---|---|---|
A a | aа | [ɑː] / [ɑ][а] (глибоке заднє а) | apeмавпа |
B b | beбе | [b][б] | bokкнига |
C c | seсе | [s] eller [k][с] перед e/i/y, [к] перед іншими | campingкемпінг |
D d | deде | [d] (ofte stum til slutt)[д] (часто німа в кінці слів) | dagдень |
E e | eе | [eː] / [ɛ] / [ə][е] / редуковане [е] в закінченнях | epleяблуко |
F f | effефф | [f][ф] | fiskриба |
G g | geґе | [ɡ] eller [j] foran i/y/ei[ґ] або [й] перед i/y/ei | gateвулиця |
H h | håхо | [h] (stum foran v og j)[г] видихове (німа перед v та j) | husбудинок |
I i | iі | [iː] / [ɪ][і] чисте переднє | isморозиво / лід |
J j | joddйодд | [j][й] | jaтак |
K k | kåко | [k] eller [ç] foran i/y/ei[к] або м'яке [хь] перед i/y/ei | kaffeкава |
L l | ellелл | [l] / [ɭ][ль] напівм'яке європейське | leseчитати |
M m | emmемм | [m][м] | matїжа |
N n | ennенн | [n][н] | nattніч |
O o | oу | [uː] eller [ɔ]частіше [у], рідше [о] | ostсир (читається [уст]) |
P p | peпе | [pʰ] (aspirert p)[п] з придихом | pauseперерва |
Q q | kuкю | [k][к] (у запозиченнях) | quizвікторина |
R r | errерр | [ɾ] (rullende) / [ʁ] (skarre-r)[р] кінчиком язика (Схід) або горлове [р] (Захід) | rødчервоний |
S s | essесс | [s][с] завжди глухе (не [з]) | solсонце |
T t | teте | [tʰ] (aspirert t)[т] з придихом (німа в det, huset) | togпоїзд |
U u | uу (звучить майже як [ю]) | [ʉː] / [ʉ]між [у] та [ю], губи трубочкою | ugleсова |
V v | veве | [v][в] | vannвода |
W w | dobbelt-veдоббельт-ве | [v][в] (у запозиченнях) | webвеб |
X x | eksекс | [ks][кс] | xylofonксилофон |
Y y | yі (з губами трубочкою) | [yː] / [ʏ]кажіть [і], але округліть губи як на [у] | lysсвітло |
Z z | settсетт | [s][с] (читається як глухе с) | zebraзебра (читається [себра]) |
Æ æ | æе (широке відкрите) | [æː] / [æ][е] дуже відкрите, як у англ. 'cat' або 'bad' | bærягода |
Ø ø | øьо / німецьке ö | [øː] / [œ]кажіть [е], але витягніть губи колесом | dørдвері |
Å å | åо (чисте глибоке) | [oː] / [ɔ][о] глибоке відкрите, як українське о | båtчовен |
2. Три скандинавські літери: Æ, Ø та Å (Як правильно вимовляти)
Цих трьох голосних немає у стандартному англійському алфавіті, але в норвезькій вони надзвичайно поширені. Правильна вимова цих звуків — ключ до того, щоб вас розуміли:
| Літера та транскрипція | Як ставити рот і губи | Мінімальні пари (де звук змінює слово) |
|---|---|---|
Æ æ [æː]Æ æ [æː] (широке е) | Åpne munnen bredt som ved A, men si E. Tungen er flat og lav.Відкрийте рот широко, як на звук А, але вимовляйте Е. Куточки рота розтягнуті. | bær vs bar • lære vs leire • være vs varebær [bæːr] (ягода) проти bar [bɑːr] (бар) • være [væːrə] (бути) |
Ø ø [øː]Ø ø [øː] (округлене е / ö) | Si lyden E og rund leppene som om du skal plystre eller si O.Вимовляйте звук Е і водночас округліть губи кільцем вперед, ніби хочете свиснути. | dør vs der • sønn vs sånn • øl vs eldør [døːr] (двері) проти der [dæːr] (там) • øl [øːl] (пиво) |
Å å [oː]Å å [oː] (чисте глибоке о) | En ren, dyp O-lyd. Leppene er lett rundede, munnen er middels åpen.Чистий, соковитий звук О (як українське о). Губи напівкруглі, не витягнуті сильно вперед. | båt vs bot • låne vs lane • gå vs godbåt [boːt] (човен) проти bot [buːt] (штраф) • gå [ɡoː] (йти) |
3. Тріада голосних I - Y - U та головні дифтонги (ei, øy, au)
Різниця між голосними I, Y та U — одна з головних фонетичних пасток для іноземців. Крім того, норвезька мова багата на яскраві дифтонги (злиття двох голосних):
| Звук / Сполучення | Письмова транскрипція | Як вимовляти та приклади слів |
|---|---|---|
I i | [iː] (som i 'is')[і] чисте переднє | Munnen smiler bredt: bil [biːl], fin [fiːn], vi [viː]Губи розтягнуті в посмішці: bil [біл] (авто), fin [фін] (гарний) |
Y y | [yː] (som tysk ü)[і], але губи вузькою трубочкою | Tungen er som for I, men leppene er spisset: lys [lyːs], by [byː]Язик стоїть на [і], а губи витягніть вперед вузькою трубочкою: lys [люс] (світло), by [бю] (місто) |
U u | [ʉː] (som i 'hus')звук між [у] та [ю] | Leppene er formet som et lite rør midt i munnen: hus [hʉːs], sur [sʉːr]Губи утворюють невелику круглу щілину посередині: hus [хюс / хус] (дім), sur [сюр / сур] (кислий) |
Diftong: EI / EGДифтонг: EI / EG | [æɪ][ай] / [ей] (перехід від æ до i) | vei [væɪ], nei [næɪ], jeg [jæɪ], meg [mæɪ]vei [вай / вей] (дорога), nei [най] (ні), jeg [яй] (я), meg [май] (мене) |
Diftong: ØYДифтонг: ØY | [øʏ][ой] / [ей] з округленими губами | øy [øʏ], røyke [røʏkə], høyre [høʏrə]øy [ой / ей] (острів), røyke [ройке] (курити), høyre [хойре] (праворуч) |
Diftong: AUДифтонг: AU | [æʉ][еу] / [ау] (перехід від æ до u) | pause [pæʉsə], august [æʉɡʉst], sau [sæʉ]pause [паусе / пеусе] (перерва), august [ауґюст] (серпень), sau [сау] (вівця) |
4. Німі літери (Звуки, які пишуться, але не читаються)
У норвезькій мові багато літер пишуться за історичною традицією, але взагалі не вимовляються. Чотири найголовніші правила:
| Німа літера | Правило випадання звуку | Приклади слів (з реальною вимовою) |
|---|---|---|
Stum DНіма D | D er stum til slutt i mange vanlige ord, samt i kombinasjonene -ld, -nd og -rd.D не читається в кінці багатьох базових слів, а також у буквосполученнях -ld, -nd та -rd. | med [meː], det [deː], bord [buːr], kald [kɑl], hånd [hɔn]med = [ме] (з), det = [де] (це), bord = [бур] (стіл), kald = [кал] (холодний), hånd = [хон] (рука) |
Stum TНіма T | T er stum i ordet 'det' og i alle intetkjønnsord med bestemt form ending (-et).T не читається у слові 'det' та у всіх іменниках середнього роду з означеним закінченням (-et). | det [deː], huset [hʉːsə], eplet [ɛplə], bordet [buːrə]det = [де] (це), huset = [хюсе] (будинок), eplet = [епле] (яблуко), bordet = [буре] (стіл) |
Stum GНіма G | G er stum i ordet 'og' (og = [å]), samt i adjektiv-endingen -ig og -lig.G не читається у сполучнику 'og' (og звучить як [о]), а також у суфіксах прикметників -ig та -lig. | og [ɔ], koselig [kuːʃlɪ], vanskelig [vɑnskəlɪ], rolig [ruːlɪ]og = [о] (і/та), koselig = [кушлі] (затишний), vanskelig = [ванскелі] (важкий) |
Stum HНіма H | H er alltid stum foran V og J i spørreord og vanlige ord.H завжди німа перед літерами V та J на початку питальних і базових слів. | hva [vɑː], hvem [vɛm], hvor [vur], hvordan [vurdɑn], hjelp [jɛlp]hva = [ва] (що), hvem = [вем] (хто), hvor = [вур] (де), hvordan = [вурдан] (як), hjelp = [йельп] (допомога) |