uttaleA2
Spørreord, ordtrykk og intonasjon
[Питальні слова, наголос та інтонація в запитаннях]У норвезькій вимові літера 'h' є німою перед 'v' у майже всіх питальних словах (hva, hvor, hvem вимовляються зі звуком /v/). Інтонація та фразовий наголос підпорядковуються чітким законам: у запитаннях зі питальним словом наголошується дієслово (Hva HETER du?), тоді як у загальних питаннях, що починаються з дієслова, наголос падає на останнє слово (Snakker du SPANSK?).
1. Таблиця німих літер у норвезькій мові
Літера
Stum d(Німа d)
У яких випадках не читається
I slutten av ord etter vokal eller etter l/n(Наприкінці слів після голосних або після l/n)
Приклади слів
bord, med, rød, god, kald, vind(стіл, з, червоний, хороший, холодний, вітер)
Реальна вимова
/bu:r/, /me:/, /rø:/, /gu:/, /kal/, /vin/
Літера
Stum t(Німа t)
У яких випадках не читається
I bestemt form av intetkjønnsord (-et)(В означеному закінченні середнього роду (-et))
Приклади слів
huset, bordet, barnet, eplet(будинок, стіл, дитина, яблуко)
Реальна вимова
/hu:se/, /bu:re/, /ba:rne/, /eple/
Літера
Stum h(Німа h)
У яких випадках не читається
Foran bokstavene v og j (hv-, hj-)(Перед літерами v та j на початку слів)
Приклади слів
hva, hvor, hvem, hvis, hjelpe, hjerte(що, де, хто, якщо, допомагати, серце)
Реальна вимова
/va/, /vur/, /vem/, /vis/, /jelpe/, /jerte/
Літера
Stum g(Німа g)
У яких випадках не читається
I ordet 'og' og i endingen -ig(У слові 'og' та суфіксі прикметників -ig)
Приклади слів
og, rolig, hyggelig, ferdig(і, спокійний, приємний, готовий)
Реальна вимова
/å/, /ro:li/, /hyggeli/, /færdi/
| Літера | У яких випадках не читається | Приклади слів | Реальна вимова |
|---|---|---|---|
Stum dНіма d | I slutten av ord etter vokal eller etter l/nНаприкінці слів після голосних або після l/n | bord, med, rød, god, kald, vindстіл, з, червоний, хороший, холодний, вітер | /bu:r/, /me:/, /rø:/, /gu:/, /kal/, /vin/ |
Stum tНіма t | I bestemt form av intetkjønnsord (-et)В означеному закінченні середнього роду (-et) | huset, bordet, barnet, epletбудинок, стіл, дитина, яблуко | /hu:se/, /bu:re/, /ba:rne/, /eple/ |
Stum hНіма h | Foran bokstavene v og j (hv-, hj-)Перед літерами v та j на початку слів | hva, hvor, hvem, hvis, hjelpe, hjerteщо, де, хто, якщо, допомагати, серце | /va/, /vur/, /vem/, /vis/, /jelpe/, /jerte/ |
Stum gНіма g | I ordet 'og' og i endingen -igУ слові 'og' та суфіксі прикметників -ig | og, rolig, hyggelig, ferdigі, спокійний, приємний, готовий | /å/, /ro:li/, /hyggeli/, /færdi/ |
2. Питальні слова: Вимова 'hv-' (/v/) та огляд слів
Питальні слова (spørreord) використовуються для формулювання спеціальних запитань. У норвезькій мові майже всі питальні слова починаються з буквосполучення 'hv-'. Буква 'h' перед 'v' є німою і не читається (вимовляється чистий звук /v/). Лише слово 'når' (коли) є винятком і починається з 'n':
Написання
hva
Вимова
/va/
Значення
hva (ting, handling)(що)
Приклад запитання
Hva gjør du? / Hva heter du?(Що ти робиш? / Як тебе звати?)
Типова відповідь
Jeg heter Sara.(Мене звати Сара.)
Написання
hvem
Вимова
/vem/
Значення
hvem (person)(хто, кого)
Приклад запитання
Hvem er det? / Hvem er du?(Хто це? / Хто ти?)
Типова відповідь
Det er Camilla.(Це Камілла.)
Написання
hvor
Вимова
/vor/ (eller /vur/)
Значення
hvor (sted, grad)(де, куди)
Приклад запитання
Hvor bor du?(Де ти живеш?)
Типова відповідь
Jeg bor i Oslo.(Я живу в Осло.)
Написання
hvordan
Вимова
/vordan/
Значення
hvordan (måte, tilstand)(як)
Приклад запитання
Hvordan har du det? / Hvordan går det?(Як твої справи? / Як справи?)
Типова відповідь
Det går bra!(Все добре!)
Написання
hvorfor
Вимова
/vorfor/
Значення
hvorfor (årsak, grunn)(чому, навіщо)
Приклад запитання
Hvorfor kommer du sent?(Чому ти запізнюєшся?)
Типова відповідь
Fordi jeg forsov meg i dag.(Тому що я проспав сьогодні.)
Написання
hvilken / hvilket / hvilke
Вимова
/vilken/, /vilket/, /vilke/
Значення
hvilken (felleskjønn) / hvilket (intetkjønn) / hvilke (flertall)(який (en/ei) / яке (et) / які (множина))
Приклад запитання
Hvilken dag er det? / Hvilket hus er ditt? / Hvilke dager har du kurs?(Який сьогодні день? / Який будинок твій? / У які дні в тебе курс?)
Типова відповідь
Det er fredag i dag.(Сьогодні п'ятниця.)
Написання
når
Вимова
/når/
Значення
når (tidspunkt)(коли)
Приклад запитання
Når flyttet du til Tromsø? / Når starter festen?(Коли ти переїхав до Тромсе? / Коли починається свято?)
Типова відповідь
Festen starter klokka åtte.(Свято починається о восьмій.)
| Написання | Вимова | Значення | Приклад запитання | Типова відповідь |
|---|---|---|---|---|
hva | /va/ | hva (ting, handling)що | Hva gjør du? / Hva heter du?Що ти робиш? / Як тебе звати? | Jeg heter Sara.Мене звати Сара. |
hvem | /vem/ | hvem (person)хто, кого | Hvem er det? / Hvem er du?Хто це? / Хто ти? | Det er Camilla.Це Камілла. |
hvor | /vor/ (eller /vur/) | hvor (sted, grad)де, куди | Hvor bor du?Де ти живеш? | Jeg bor i Oslo.Я живу в Осло. |
hvordan | /vordan/ | hvordan (måte, tilstand)як | Hvordan har du det? / Hvordan går det?Як твої справи? / Як справи? | Det går bra!Все добре! |
hvorfor | /vorfor/ | hvorfor (årsak, grunn)чому, навіщо | Hvorfor kommer du sent?Чому ти запізнюєшся? | Fordi jeg forsov meg i dag.Тому що я проспав сьогодні. |
hvilken / hvilket / hvilke | /vilken/, /vilket/, /vilke/ | hvilken (felleskjønn) / hvilket (intetkjønn) / hvilke (flertall)який (en/ei) / яке (et) / які (множина) | Hvilken dag er det? / Hvilket hus er ditt? / Hvilke dager har du kurs?Який сьогодні день? / Який будинок твій? / У які дні в тебе курс? | Det er fredag i dag.Сьогодні п'ятниця. |
når | /når/ | når (tidspunkt)коли | Når flyttet du til Tromsø? / Når starter festen?Коли ти переїхав до Тромсе? / Коли починається свято? | Festen starter klokka åtte.Свято починається о восьмій. |
Пам'ятайте про узгодження слова 'hvilken' з родом і числом: hvilken bil (чоловічий / жіночий рід), hvilket hus (середній рід), hvilke bøker (множина).
3. Наголос у простих та складних словах
У норвезькій мові наголос у словах підпорядковується чітким базовим правилам:
Тип слова
Piktoriske/norske ord(Питомі норвезькі слова)
Правило наголосу
Trykket ligger nesten alltid på FØRSTE stavelse(Наголос майже завжди на ПЕРШОМУ складі)
Приклади
SOM-mer, VIN-ter, SPI-se, KOS-elig(літо, зима, їсти, затишний)
Тип слова
Sammensatte ord(Складні іменники)
Правило наголосу
Hovedtrykket ligger ALLTID på det FØRSTE ordleddet(Головний наголос ЗАВЖДИ на ПЕРШОМУ компоненті)
Приклади
FOT-ballbane, SKO-leveske, KA-ffekopp, BIL-nøkkel(футбольне поле, шкільна сумка, чашка кави, ключ від авто)
Тип слова
Lånord med suffikser (-sjon, -tet, -ment)(Запозичені слова (-sjon, -tet, -ment))
Правило наголосу
Trykket ligger på SUFFIKSET (siste stavelse)(Наголос падає на сам СУФІКС (останній склад))
Приклади
sta-SJON, kvali-TET, departe-MENT(станція, якість, міністерство)
Тип слова
Forstavelser 'be-' og 'for-'(Префікси 'be-' та 'for-')
Правило наголосу
Forstavelser er trykksvake; trykket ligger på ROTEN(Префікси ненаголошені; наголос падає на КОРІНЬ)
Приклади
be-TA-le, for-STÅ, be-GYN-ne, for-TEL-le(платити, розуміти, починати, розповідати)
| Тип слова | Правило наголосу | Приклади |
|---|---|---|
Piktoriske/norske ordПитомі норвезькі слова | Trykket ligger nesten alltid på FØRSTE stavelseНаголос майже завжди на ПЕРШОМУ складі | SOM-mer, VIN-ter, SPI-se, KOS-eligліто, зима, їсти, затишний |
Sammensatte ordСкладні іменники | Hovedtrykket ligger ALLTID på det FØRSTE ordleddetГоловний наголос ЗАВЖДИ на ПЕРШОМУ компоненті | FOT-ballbane, SKO-leveske, KA-ffekopp, BIL-nøkkelфутбольне поле, шкільна сумка, чашка кави, ключ від авто |
Lånord med suffikser (-sjon, -tet, -ment)Запозичені слова (-sjon, -tet, -ment) | Trykket ligger på SUFFIKSET (siste stavelse)Наголос падає на сам СУФІКС (останній склад) | sta-SJON, kvali-TET, departe-MENTстанція, якість, міністерство |
Forstavelser 'be-' og 'for-'Префікси 'be-' та 'for-' | Forstavelser er trykksvake; trykket ligger på ROTENПрефікси ненаголошені; наголос падає на КОРІНЬ | be-TA-le, for-STÅ, be-GYN-ne, for-TEL-leплатити, розуміти, починати, розповідати |
4. Інтонація та фразовий наголос у запитаннях
Те, на яке слово падає головний логічний наголос і як рухається інтонація, залежить від типу запитання:
Тип запитання
Spørsmål med spørreord (hv-spørsmål)(Спеціальні питання (зі питальним словом))
Де ставиться наголос?
Hovedvekten legges på VERBET!(Головний наголос падає на ДІЄСЛОВО!)
Приклади (наголошене слово великими літерами)
Hva HETER du?
Hvor BOR du?
Hvor KOMMER du fra?(Як тебе звати?
Де ти живеш?
Звідки ти родом?)
Мелодика речення
Vanligvis fallende melodi mot slutten av setningen(Здебільшого спадна мелодика до кінця фрази)
Тип запитання
Spørsmål som starter med et verb (ja/nei-spørsmål)(Загальні питання (починаються з дієслова))
Де ставиться наголос?
Hovedvekten legges på det SISTE ORD (eller fokusordet)!(Головний наголос падає на ОСТАННЄ СЛОВО (або смисловий фокус)!)
Приклади (наголошене слово великими літерами)
Snakker du SPANSK?
Kommer du fra IRAN?
Forstår du NORSK?
Vil du ha KAFFE?(Ти розмовляєш іспанською?
Ти з Ірану?
Ти розумієш норвезьку?
Хочеш кави?)
Мелодика речення
Karakteristisk stigende melodi mot slutten (særlig i østnorsk)(Підвищення тону наприкінці речення (особливо у східнонорвезькому діалекті))
| Тип запитання | Де ставиться наголос? | Приклади (наголошене слово великими літерами) | Мелодика речення |
|---|---|---|---|
Spørsmål med spørreord (hv-spørsmål)Спеціальні питання (зі питальним словом) | Hovedvekten legges på VERBET!Головний наголос падає на ДІЄСЛОВО! | Hva HETER du?
Hvor BOR du?
Hvor KOMMER du fra?Як тебе звати?
Де ти живеш?
Звідки ти родом? | Vanligvis fallende melodi mot slutten av setningenЗдебільшого спадна мелодика до кінця фрази |
Spørsmål som starter med et verb (ja/nei-spørsmål)Загальні питання (починаються з дієслова) | Hovedvekten legges på det SISTE ORD (eller fokusordet)!Головний наголос падає на ОСТАННЄ СЛОВО (або смисловий фокус)! | Snakker du SPANSK?
Kommer du fra IRAN?
Forstår du NORSK?
Vil du ha KAFFE?Ти розмовляєш іспанською?
Ти з Ірану?
Ти розумієш норвезьку?
Хочеш кави? | Karakteristisk stigende melodi mot slutten (særlig i østnorsk)Підвищення тону наприкінці речення (особливо у східнонорвезькому діалекті) |