setningerB1
Indirekte tale og spørsmål
[Непряма мова та непрямі запитання (Indirekte tale)]Коли ми переказуємо слова чи запитання іншої людини, речення перетворюється на підрядне. Ми використовуємо 'at' для тверджень, 'om' для загальних запитань та питальні слова для спеціальних. Часи дієслів, особові займенники та присвійні форми узгоджуються, а частка 'som' обов'язкова, коли питальне слово є підметом.
1. Як пряма мова перетворюється на непряму?
При переході від прямої до непрямої мови речення стає підрядним. Сполучник обирається відповідно до типу речення, а вступні фрази можна варіювати ('sier at', 'forteller at', 'spør om', 'lurer på om', 'vil vite om'):
Тип висловлювання
Fortellende setning (påstand)(Ствердження (розповідне речення))
Пряма мова
Maria: «Ed ligger på sykehuset.»(Марія: «Ед лежить у лікарні.»)
Непряма мова
Maria sier AT Ed ligger på sykehuset.(Марія каже, ЩО Ед лежить у лікарні.)
Сполучник
at(що)
Тип висловлювання
Ja/Nei-spørsmål (uten spørreord)(Загальне запитання (без питального слова))
Пряма мова
Maria: «Kan du komme, Samaneh?»(Марія: «Ти можеш прийти, Самане?»)
Непряма мова
Maria spør OM Samaneh kan komme.(Марія запитує, ЧИ Самане може прийти.)
Сполучник
om(чи)
Тип висловлювання
Spørsmål med spørreord(Спеціальне питання (зі словом hva, hvor...))
Пряма мова
Ed: «Hvorfor ler du?»(Ед: «Чому ти смієшся?»)
Непряма мова
Ed vil vite HVORFOR jeg ler.(Ед хоче знати, ЧОМУ я сміюся.)
Сполучник
spørreordet (blir subjunksjon)(питальне слово (стає сполучником))
| Тип висловлювання | Пряма мова | Непряма мова | Сполучник |
|---|---|---|---|
Fortellende setning (påstand)Ствердження (розповідне речення) | Maria: «Ed ligger på sykehuset.»Марія: «Ед лежить у лікарні.» | Maria sier AT Ed ligger på sykehuset.Марія каже, ЩО Ед лежить у лікарні. | atщо |
Ja/Nei-spørsmål (uten spørreord)Загальне запитання (без питального слова) | Maria: «Kan du komme, Samaneh?»Марія: «Ти можеш прийти, Самане?» | Maria spør OM Samaneh kan komme.Марія запитує, ЧИ Самане може прийти. | omчи |
Spørsmål med spørreordСпеціальне питання (зі словом hva, hvor...) | Ed: «Hvorfor ler du?»Ед: «Чому ти смієшся?» | Ed vil vite HVORFOR jeg ler.Ед хоче знати, ЧОМУ я сміюся. | spørreordet (blir subjunksjon)питальне слово (стає сполучником) |
Приклади:
Maria: «Liker du Oslo?» → Hun spør OM jeg liker Oslo.Марія: «Тобі подобається Осло?» → Вона запитує, ЧИ мені подобається Осло.
Samaneh: «Liker du å lære norsk?» → Hun lurer på OM jeg liker å lære norsk.Самане: «Тобі подобається вчити норвезьку?» → Вона цікавиться, ЧИ мені подобається вчити норвезьку.
Ed: «Vil du ha kvittering?» → Han vil vite OM jeg vil ha kvittering.Ед: «Вам потрібен чек?» → Він хоче знати, ЧИ я хочу чек.
Samaneh: «Hvor bor du?» → Samaneh lurer på HVOR jeg bor.Самане: «Де ти живеш?» → Самане цікавиться, ДЕ я живу.
2. Обов'язкова частка 'SOM', коли питальне слово є підметом
Коли питальне слово (особливо 'hva' — що або 'hvem' — хто) виконує роль підмета в підрядному реченні, після нього ОБОВ'ЯЗКОВО вставляється частка SOM:
Пряме запитання
Maria: «Hva skjer?»(Марія: «Що відбувається?»)
Правильна непряма мова
Maria lurer på hva SOM skjer. ✅(Марія цікавиться, що (som) відбувається. ✅)
Помилка (FEIL)
Maria lurer på hva skjer. 🛑(Maria lurer på hva skjer. 🛑)
Пояснення
'Hva' er subjekt. 'Som' er obligatorisk.('Hva' є підметом, тому 'som' обов'язковий.)
Пряме запитання
Ed: «Hvem kommer?»(Ед: «Хто прийде?»)
Правильна непряма мова
Ed spør hvem SOM kommer. ✅(Ед запитує, хто (som) прийде. ✅)
Помилка (FEIL)
Ed spør hvem kommer. 🛑(Ed spør hvem kommer. 🛑)
Пояснення
'Hvem' er subjekt. 'Som' må inn.('Hvem' є підметом, 'som' обов'язковий.)
Пряме запитання
Læreren: «Hvem snakker du med?»(Вчитель: «З ким ти говориш?»)
Правильна непряма мова
Han spør hvem du snakker med. ✅(Він запитує, з ким ти говориш. ✅)
Помилка (FEIL)
Han spør hvem som du snakker med. 🛑(Han spør hvem som du snakker med. 🛑)
Пояснення
Subjektet er 'du'. 'Som' skal IKKE brukes her!(Підметом є 'du', тому 'som' тут НЕ ставиться!)
| Пряме запитання | Правильна непряма мова | Помилка (FEIL) | Пояснення |
|---|---|---|---|
Maria: «Hva skjer?»Марія: «Що відбувається?» | Maria lurer på hva SOM skjer. ✅Марія цікавиться, що (som) відбувається. ✅ | Maria lurer på hva skjer. 🛑 | 'Hva' er subjekt. 'Som' er obligatorisk.'Hva' є підметом, тому 'som' обов'язковий. |
Ed: «Hvem kommer?»Ед: «Хто прийде?» | Ed spør hvem SOM kommer. ✅Ед запитує, хто (som) прийде. ✅ | Ed spør hvem kommer. 🛑 | 'Hvem' er subjekt. 'Som' må inn.'Hvem' є підметом, 'som' обов'язковий. |
Læreren: «Hvem snakker du med?»Вчитель: «З ким ти говориш?» | Han spør hvem du snakker med. ✅Він запитує, з ким ти говориш. ✅ | Han spør hvem som du snakker med. 🛑 | Subjektet er 'du'. 'Som' skal IKKE brukes her!Підметом є 'du', тому 'som' тут НЕ ставиться! |
3. Узгодження займенників та присвійних форм (sin проти hans/hennes/deres)
Особові займенники та присвійні форми змінюються відповідно до того, чиє мовлення переказується. Зверніть особливу увагу на різницю між 'sin' та 'hans/hennes/deres':
Особові займенники узгоджуються з мовцем
Maria: «Jeg vil ikke ha sjokolade.» → Hun sier at HUN ikke vil ha sjokolade.Марія: «Я не хочу шоколаду.» → Вона каже, що ВОНА не хоче шоколаду.
Ed: «Jeg elsker å sove.» → Han sier at HAN elsker å sove.Ед: «Я обожнюю спати.» → Він каже, що ВІН обожнює спати.
De: «Vi er late på søndager.» → De sier at DE er late på søndager.Вони: «Ми лінуємося щонеділі.» → Вони кажуть, що ВОНИ лінуються щонеділі.
Присвійні займенники та правило для 'sin' у підрядному реченні
Коли підмет підрядного речення є власником предмета, вживаємо 'sin/si/sitt/sine'. Але пам'ятайте: 'sin' НІКОЛИ не може бути підметом!
Ed: «I dag skal jeg besøke moren min.» → Han sier at han skal besøke moren SIN i dag.Ед: «Сьогодні я провідаю мою маму.» → Він каже, що він провідає СВОЮ маму. ('han' є підметом і відвідує свою маму)
Samaneh: «Moren min er verdens beste.» → Hun sier at moren HENNES er verdens beste.Самане: «Моя мама найкраща.» → Вона каже, що ЇЇ (hennes) мама найкраща. ('moren' є підметом, тому 'sin' заборонено!)
Ed og Maria: «Brødrene våre er like gamle.» → De forteller at brødrene DERES er like gamle.Ед і Марія: «Наші брати однолітки.» → Вони розповідають, що ЇХНІ (deres) брати однолітки. ('brødrene' є підметом)
4. Узгодження часів (коли головне дієслово в минулому часі)
Коли речення починається з дієслова в минулому часі ('sa' — сказав, 'spurte' — запитав), час у підрядному реченні зміщується на один крок назад у минуле:
Час у прямій мові
Presens (snakker)(Теперішній (snakker))
Час у непрямій мові
Preteritum (snakket)(Минулий (snakket))
Пряма мова
«Jeg lærer norsk.»(«Я вчу норвезьку.»)
Непряма мова
Han sa at han lærte norsk.(Він сказав, що вчить норвезьку.)
Час у прямій мові
Preteritum / Perfektum(Минулий / Перфект)
Час у непрямій мові
Preteritum perfektum (hadde snakket)(Передминулий (hadde snakket))
Пряма мова
«Jeg har spist frokost.»(«Я поснідав.»)
Непряма мова
Hun sa at hun hadde spist frokost.(Вона сказала, що вже поснідала.)
Час у прямій мові
Skal / Vil (framtid)(Skal / Vil (майбутній))
Час у непрямій мові
Skulle / Ville(Skulle / Ville)
Пряма мова
«Jeg skal reise til Bergen.»(«Я поїду в Берген.»)
Непряма мова
Olav sa at han skulle reise til Bergen.(Олав сказав, що поїде в Берген.)
| Час у прямій мові | Час у непрямій мові | Пряма мова | Непряма мова |
|---|---|---|---|
Presens (snakker)Теперішній (snakker) | Preteritum (snakket)Минулий (snakket) | «Jeg lærer norsk.»«Я вчу норвезьку.» | Han sa at han lærte norsk.Він сказав, що вчить норвезьку. |
Preteritum / PerfektumМинулий / Перфект | Preteritum perfektum (hadde snakket)Передминулий (hadde snakket) | «Jeg har spist frokost.»«Я поснідав.» | Hun sa at hun hadde spist frokost.Вона сказала, що вже поснідала. |
Skal / Vil (framtid)Skal / Vil (майбутній) | Skulle / Ville | «Jeg skal reise til Bergen.»«Я поїду в Берген.» | Olav sa at han skulle reise til Bergen.Олав сказав, що поїде в Берген. |
Обставини часу також зміщуються: 'i dag' → 'den dagen' (того дня), 'i morgen' → 'dagen etter' (наступного дня), 'i går' → 'dagen før' (напередодні).
5. Схема порядку слів у непрямій мові (S-S-V)
Непряма мова завжди є підрядним реченням. Тому діє суворе правило порядку слів S-S-V: Сполучник + Підмет + Прислівник ('ikke', 'alltid') + Присудок:
Головне речення
Hun sa(Вона сказала)
Сполучник
at(що)
Підмет
hun(вона)
Прислівник
ikke(не)
Дієслово
kommer(прийде)
Решта речення
i kveld.(сьогодні ввечері.)
Головне речення
Han spurte(Він запитав)
Сполучник
om(чи)
Підмет
jeg(я)
Прислівник
alltid(завжди)
Дієслово
sover(сплю)
Решта речення
så lenge.(так довго.)
Головне речення
Han lurte på(Він поцікавився)
Сполучник
hva(як)
Підмет
jeg(мене)
Прислівник
egentlig(насправді)
Дієслово
heter.(звати.)
Решта речення
—(—)
| Головне речення | Сполучник | Підмет | Прислівник | Дієслово | Решта речення |
|---|---|---|---|---|---|
Hun saВона сказала | atщо | hunвона | ikkeне | kommerприйде | i kveld.сьогодні ввечері. |
Han spurteВін запитав | omчи | jegя | alltidзавжди | soverсплю | så lenge.так довго. |
Han lurte påВін поцікавився | hvaяк | jegмене | egentligнасправді | heter.звати. | — |
Типова помилка: використання прямого порядку слів із запитання в непрямій мові є ПОМИЛКОЮ! 'Han spurte hvorfor kom jeg ikke' 🛑 Правильно: 'Han spurte hvorfor jeg ikke kom' ✅.
6. Три типові помилки в непрямій мові (та як їх уникнути)
При переході від прямої до непрямої мови студенти найчастіше припускаються трьох помилок:
Тип помилки
1. Bruk av 'hvis' istedenfor 'om'(1. Вживання 'hvis' замість 'om')
Помилкове речення (FEIL)
Hun spurte HVIS jeg hadde barn. 🛑(Вона запитала, якщо у мене є діти. (ПОМИЛКА: 'hvis' замість 'om') 🛑)
Правильне речення (RIKTIG)
Hun spurte OM jeg hadde barn. ✅(Вона запитала, чи є в мене діти. ✅)
Правило
'Hvis' betyr betingelse ('dersom'). I indirekte ja/nei-spørsmål bruker vi ALLTID 'om'.('Hvis' означає умову ('якщо'). У непрямих питаннях завжди ставимо 'om' ('чи').)
Тип помилки
2. Plassering av 'ikke' etter verbet(2. Позиція 'ikke' після дієслова)
Помилкове речення (FEIL)
Han sier at han LIKER IKKE pizza. 🛑(Він каже, що любить не піцу. (ПОМИЛКА: 'ikke' після дієслова) 🛑)
Правильне речення (RIKTIG)
Han sier at han IKKE LIKER pizza. ✅(Він каже, що не любить піцу. ✅)
Правило
Indirekte tale er en leddsetning (S-S-V). Setningsadverbialet 'ikke' må stå FORAN verbet!(Непряма мова — це підрядне речення (S-S-V). Частка 'ikke' обов'язково стоїть ПЕРЕД дієсловом!)
Тип помилки
3. Spørrende inversjon i leddsetningen(3. Питальна інверсія в підрядному)
Помилкове речення (FEIL)
Han spør om KOMMER VI på fest. 🛑 / De lurer på hvem ER læreren deres. 🛑(Він запитує, чи прийдемо ми... 🛑 / Вони цікавляться, хто є вчитель... 🛑)
Правильне речення (RIKTIG)
Han spør om VI KOMMER på fest. ✅ / De lurer på hvem LÆREREN DERES ER. ✅(Він запитує, чи ми прийдемо на вечірку. ✅ / Вони цікавляться, хто їхній учитель. ✅)
Правило
I indirekte tale har vi en leddsetning, ikke et spørsmål. Inversjon (verb før subjekt) er strengt forbudt!(Непряма мова — це підрядне речення, а не пряме запитання. Інверсія (дієслово перед підметом) суворо заборонена!)
| Тип помилки | Помилкове речення (FEIL) | Правильне речення (RIKTIG) | Правило |
|---|---|---|---|
1. Bruk av 'hvis' istedenfor 'om'1. Вживання 'hvis' замість 'om' | Hun spurte HVIS jeg hadde barn. 🛑Вона запитала, якщо у мене є діти. (ПОМИЛКА: 'hvis' замість 'om') 🛑 | Hun spurte OM jeg hadde barn. ✅Вона запитала, чи є в мене діти. ✅ | 'Hvis' betyr betingelse ('dersom'). I indirekte ja/nei-spørsmål bruker vi ALLTID 'om'.'Hvis' означає умову ('якщо'). У непрямих питаннях завжди ставимо 'om' ('чи'). |
2. Plassering av 'ikke' etter verbet2. Позиція 'ikke' після дієслова | Han sier at han LIKER IKKE pizza. 🛑Він каже, що любить не піцу. (ПОМИЛКА: 'ikke' після дієслова) 🛑 | Han sier at han IKKE LIKER pizza. ✅Він каже, що не любить піцу. ✅ | Indirekte tale er en leddsetning (S-S-V). Setningsadverbialet 'ikke' må stå FORAN verbet!Непряма мова — це підрядне речення (S-S-V). Частка 'ikke' обов'язково стоїть ПЕРЕД дієсловом! |
3. Spørrende inversjon i leddsetningen3. Питальна інверсія в підрядному | Han spør om KOMMER VI på fest. 🛑 / De lurer på hvem ER læreren deres. 🛑Він запитує, чи прийдемо ми... 🛑 / Вони цікавляться, хто є вчитель... 🛑 | Han spør om VI KOMMER på fest. ✅ / De lurer på hvem LÆREREN DERES ER. ✅Він запитує, чи ми прийдемо на вечірку. ✅ / Вони цікавляться, хто їхній учитель. ✅ | I indirekte tale har vi en leddsetning, ikke et spørsmål. Inversjon (verb før subjekt) er strengt forbudt!Непряма мова — це підрядне речення, а не пряме запитання. Інверсія (дієслово перед підметом) суворо заборонена! |